розчинити
Смотреть что такое "розчинити" в других словарях:
розчинити — I див. розчиняти I. II див. розчиняти II … Український тлумачний словник
розчинити — 1 дієслово доконаного виду відчинити розчинити 2 дієслово доконаного виду змішати … Орфографічний словник української мови
розчиняти — розчинити (змішуючи що н. із рідиною, перетворювати на однорідну рідку масу), розводити, розвести, розбавляти, розбавити, розбовтувати, розбовтати … Словник синонімів української мови
розчинений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити I. || розчи/нено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити II … Український тлумачний словник
розчинення — I я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти I. II я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти II … Український тлумачний словник
важкорозчинний — а, е. Якого неможливо легко розчинити … Український тлумачний словник
порозводити — I джу, диш, док., перех. 1) Розвести по одному в різні місця всіх чи багатьох. 2) Примусити всіх чи багатьох розійтися, відійти один від одного. || Розборонити всіх чи багатьох. II джу, диш, док., перех., хім. Розчинити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
порозчиняти — I я/ю, я/єш, док., перех. Відчинити все чи багато чого небудь; повідчиняти. II я/ю, я/єш, док., перех. 1) Розчинити в рідині які небудь речовини; зробити багато розчинів. 2) Учинити тісто (про багатьох) … Український тлумачний словник
розшугакати — аю, аєш і розшугну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. Розчинити навстіж, широко двері, вікно і т. ін … Український тлумачний словник
відчиняти — відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути… … Словник синонімів української мови
